Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЛОКОЛЬНЫЙ
дзвоновий, дзві[о]нний. [Дзвонові серця (Стефаник). Навколо дзвонні звуки (Тичина)]. -ный звон - дзвони (-нів), передзвін (-вону). -ный металл - дзвоновий метал (- лу). -ный мастер - см. Колокольник. Он (они) из -ных дворян - це пан (пани) з-під дзвонів, духо[і]вницького (попівського) роду. -ный изолятор, техн. - острішковий ізолятор (-ра).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОКОЛЬНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОКОЛЬНЫЙ