Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОЛОКОЛИТЬ
1) дзвонити (в усі дзвони), (вульг.) блямкати, бемкати;
2) торохтіти, цокоті[а ]ти, дрі[о]ботіти, чесати, теревенити; срвн. Тараторить;
3) переказувати вісті, ширити чутки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОКОЛИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОКОЛИТЬ