Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЛОКОЛЕЦ
1) дзві[о]нець (р. дзвінця); см. Колокольчик 1;
2) -колец - насінна (сім'яна) головка льону.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОКОЛЕЦ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОКОЛЕЦ