Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЛОДНИК
1) колодник, в'язень (-зня), острожник; срвн. Арестант. [Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники (Опат.)];
2) (строевой срубленный лес) колодняк (- ку), колоддя, бервення, деревня; (штамб) ковбок (-бка) (ум. ковбчик), стовбур (-ра), колода;
3) см. Буревал 2.
1) колодник, в'язень (-зня), острожник; срвн. Арестант. [Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники (Опат.)];
2) (строевой срубленный лес) колодняк (- ку), колоддя, бервення, деревня; (штамб) ковбок (-бка) (ум. ковбчик), стовбур (-ра), колода;
3) см. Буревал 2.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОЛОДНИК
матиме такий вигляд: Що таке КОЛОДНИК
матиме такий вигляд: КОЛОДНИК
матиме такий вигляд: Що таке КОЛОДНИК