КОЛОДКА
1) колодка; см. Колода 1;
2) (деревянные кандалы) колодка, скрипиця, (длинная на несколько человек) гусак (-ка). -ки - диби (-бів) (ум. дибки (-ків)), дибиці (-биць), дибці (- ців), скрипиці (-пиць), колодки (-док). [Забили їх у диби (Рудч.). Ой на ноги дибки, на руки дибиці (Пісня). Забийте в кайдани, а на руки скрипиці (Основа). Ноги в колодки забити (Сл. Ум.)];
3) (сапожная) копил (-ла), копило, колодка, зраз (-зу), (ум.) копилець (-льця), (соб.) копилля. [Я знайшов якраз на твій копил роботу (Кон.). Взяв не те копило, от і чоботи тісні (Звин.)]. Делать всё на одну -ку - робити все на один (на свій) копил;
4) дерев'яний закаблук (-ка) (обцас (-су)), колодка;
5) (рукоятка ножа, струга и т. п.) колодка, колодочка;
6) (техн.) колодка. -ка тормозная - гальмова колодка;
7) (улей) колодка; см. Колода 5.