Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОЛЕСИТЬ
1) колувати, шляхи перехрещувати (М. Вовч.), (гал.) колесити. [Хто колує, той вдома ночує (Чуб. 1)];
2) говорити здалека, на(з)догад, манівцем (манівцями), брати на об'їздку;
3) см. Околёсную нести (под Околёсная 2).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛЕСИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛЕСИТЬ