Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОКЕТЛИВЫЙ
кокетний, кокетливий; (вертлявый) верткий, (провинц.) (при)дзиґльований; (жеманный) манірний, (франтоватый) чепуристий. [Кокетним навиклим рухом поправив він бороду (Коцюб.). Уста кокетні (Н.-Лев.). Дзиґльована дівка (Сл. Гр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОКЕТЛИВЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке КОКЕТЛИВЫЙ