КОЙ
1) (местоим. вопрос.) який, котрий, (редко) кий (только в им. п. м. р.ед. н.). [Якби не ця проклята горілка, - як і гарно було-б! А кий її дідько вигадав? (Проскур.)]. В кои годы, веки - коли-не-коли, вряди-годи. Кой чорт! - де в біса! де в ката! (пров.) кий чорт! кий чортів батько! [Гукають всюди, що люди розумніші нас… Кий чортів батько! - брешуть люди (Глібов)]. На кой чорт! - на біса! на чорта! якого біса! на якого біса! Кой с кем, кой с чем и т. п. - см. Кое-кто, Кое-что;
2) (мест. относ.) - см. Который 3;
3) (частица; народн.) то; поки, доки. Кой тем, кой сим - то тим, то тим.