КОЗЛЫ
I. 1) (в экипаже) передок (-дка), козла (-зел), (диал.) козелок (-лка). [Старшина примостився на передку з поштарем (Грінч.). Сідайте на козла (Брацлавщ.). Принц сів собі коло фурмана на козелку (Яворськ.)];
2) (воен.) козла. [Стали в ряд, а ратища в козла поставили (ЗОЮР. I)].
II. 1) (множ. от Козёл) - см. Козёл 1 - 4;
2) (подставка для настилки досок) козли (-зел и -злів) и козла (-зел), кобильниця и кобильниці (-ниць), кобилиця. [Бруса вкладають у козли, зроблені з дубової роздвоєної сохи (Бонд. виробн.). Посеред двору понастановляно було, на дерев'яних кобильницях, кілька довгих столів (Яворн.)];
3) (у пильщиков) козли, кобилиця, кобильниці; (для продольной распилки досок) стелюга;
4) (для подъёма тяжестей) коза, козелець (-льця), коливорот (-ту). [Коза - дрюк з двома розтоками, неначе голова і дві ноги кози (Яворн.)].