КОЗА
1) коза, козлиця, козиця. [На похиле дерево і кози скачуть (Номис). І молоко і сир козлиці їм на вечерю подала (Шевч.)]. Дикая -за - дика коза, (степная) сайгак, сугак (-ка). Выдрать (вздуть), как Сидорову -зу - відлупити, як Сидорову козу. Похожий на -зу - козуватий;
2) (попрыгунья: о женщине) коза, скакуха, стрибуха;
3) (носилки у каменщиков) козла (-зел);
4) (для подъёма повозки при смазке колёс) коза; срвн. Козлы 3;
5) коза, козиця, ґайда (Херс.); срвн. Волынка;
6) (игра) коза, горюдуб (-ба);
7) (таган для огня) коза, жаро[і ]вня;
8) (клок недожатого хлеба) гребінці (-ців), недожинок (-ка), (обрядовый) цапова борода.