КОЖУРА
1) шкурка, (зап.) шкірка; (овощей, фруктов, орехов) лушпина, лупина, лушпайка (ум. лу(ш)пинка), шолупина, шолупайка, кожуринка, соб. лушпиння, лушпайя (ср. р.), (диал.) лупесиння, (твёрдая) шкар(а)лупа (ум. шкар(а)лупка), шкаралу[ю]ща; (рачья скорлупка) шкаралу[ю]ща, (слинявшая кожа змеи, лягушки, скорлупа рака и т. п.) линовище, кожушок (-шка). [Їли кавуни та понакидали скрізь лушпиння (Казка). Нічого з тієї нашої приязни не зостанеться окрім висмоктаного лушпайя (Крим.). З молодесеньких огірків хіба хто шкаралупки зріза? (Звин.). Гадюче линовище (Кобел. п.). Взяла кожушок з себе скинула, вийшла… Знову кожушок наділа і стала такою жабою, як і була (Рудч.)]. Очищать, очистить от -ры - оббирати, обібрати, облуплювати, облупити що. [Нащо ви грушу оббираєте? (Звин.). Облупив рака (Брацлавщ.)]. -ра морская, зоол. (полип Flustra) - листяниця;
2) см. Кожица 1 и 2.