Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОВЫЛЯТЬ
1) (прихрамывать) шкандибати, шку[а]тильгати, шкатульгати, кульгати, накульгувати, канделяти, дибати, кривуляти, (провинц.) качуляти, кабуляти, кабутати, коливати. [В одній свитині іде Катря, шкандибає (Шевч.). Як подумаю шкатильгать, дак аж у душі холодіє (Борзенщ.)];
2) перебиватися, перемагатися, кала(н)тати; срвн. Перебиваться 2. Ковыляющий - прич. той, що шкандибає и т. п.; сущ. шкандиба, кульга (общ. р.), петельгузий (-зого).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОВЫЛЯТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КОВЫЛЯТЬ