КОВЫЛЬ
бот. Stipa pennata L. ковила, ковиль (-лю), (собир. ковилля), тирса, кійло, шовкова трава; (иссохший прошлогодний) свистуха. [За порослим очеретами й осокою ставком буяли пишною ковилою барвисті цілинні степи (Черкас.). Косим, братці, ми ковиль - та й поїдем в Крим по сіль (Пісня). Про що тирса шелестіла (Черкас.). Погляд був соколиний, а ус такий, що вітер маяв їм, як кійлом (М. Вовч.)]. Одно растение, один стебель -ля - см. Ковылина. - выль лесной, бот. Avena pubescens L. - вівсюнець (-нця). о[ві]всюг (-га), овес (р. вівса) заячий.