Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОВШ
1) ківш (р. ковша), коряк (-ка), ко[і]рець (р. ко[і]рця); (черпак) черпак, (для вычерпывания, воды из лодки) відливало, шпол, шполик, корячок (-чка), черпальце. [Яких тільки ковшів він не вирізував! (Сл. Ум.). Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами закупили запорожці та й тнуть коряками (Шевч.)]. Чужим добром подносить -шом - чужими пирогами свого батька поминати;
2) (разливательная ложка) ополоник, (зап.) вариха;
3) (на мельнице) кіш (р. кошу и коша);
4) (для поднятия жидких, сыпучих и твердых тел) корець, коряк;
5) охотн. - си[і]льце на тетер;
6) (залив) округла (кругляста, круглобока) затока, заводь (-ди);
7) (в трюме судна) лляло.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОВШ


матиме такий вигляд: Що таке КОВШ