Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОВАНИЕ
1) кування (ум. куваннячко), кованка, (преимущ. о холодной ковке) клепання, (выковыванье) виковування. [Кування молотом (Св. П.)];
2) (подковыванье) кування, кованка, підковування. [Кованка коней одна що стоїть (Сл. Гр.)].
1) кування (ум. куваннячко), кованка, (преимущ. о холодной ковке) клепання, (выковыванье) виковування. [Кування молотом (Св. П.)];
2) (подковыванье) кування, кованка, підковування. [Кованка коней одна що стоїть (Сл. Гр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОВАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке КОВАНИЕ
матиме такий вигляд: КОВАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке КОВАНИЕ