Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОБЗАРЬ
кобзар (-ря). -ри - кобзарі (-рів) и (соб.) кобзарство. [На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.)]. Принадлежащий -рю - кобзарів (-рева, -реве). Быть -рём (промышлять кобзарством) - кобзарювати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОБЗАРЬ


матиме такий вигляд: Що таке КОБЗАРЬ