Російсько-український словник (Українська академія наук)
КНЯЖИЧ
княжич, княженя (-няти), княженко, князятко, (стар.) княжа (-жати). [Землі Київської держави знову збиралися в руках найбільш щасливого княжича (Грушев.). В ридвані сидів князь із княжам (Куліш)].
княжич, княженя (-няти), княженко, князятко, (стар.) княжа (-жати). [Землі Київської держави знову збиралися в руках найбільш щасливого княжича (Грушев.). В ридвані сидів князь із княжам (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КНЯЖИЧ
матиме такий вигляд: Що таке КНЯЖИЧ
матиме такий вигляд: КНЯЖИЧ
матиме такий вигляд: Що таке КНЯЖИЧ