Російсько-український словник (Українська академія наук)
КНИЖНИК
1) (знаток Св. Писания) книжник, письменник. [І дивувались фарисеї і книжники його речам (Шевч.). Зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них (Св. П.)];
2) (книжный человек) книжник; см. Книжный 3. [З мене не великий книжник (Основа 1862)];
3) см. Книголюб;
4) (работник книги) книгар (-ря). Вниманию -ков - а) на увагу книгарям; б) на увагу книголюбам, книжним людям;
5) (букинист) книжник, книгар (-ря), букініст; (книгоноша) книгоноша;
6) (бумажник) портфелька, гаман (-на), (небольшой) гаманець (-нця).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КНИЖНИК


матиме такий вигляд: Що таке КНИЖНИК