Російсько-український словник (Українська академія наук)
КЛЯНЧИТЬ
канючити чого в кого, циганити, (попрошайничать) лабзюкати де, лабзюкувати, жебрати що в кого, миркати; срвн. Канючить 1 и Попрошайничать. [Пригадую колись ходив я по хаті за матір'ю і канючив хліба (Васильч.). Жебрала, неначе стара циганка (Н.- Лев.)].
канючити чого в кого, циганити, (попрошайничать) лабзюкати де, лабзюкувати, жебрати що в кого, миркати; срвн. Канючить 1 и Попрошайничать. [Пригадую колись ходив я по хаті за матір'ю і канючив хліба (Васильч.). Жебрала, неначе стара циганка (Н.- Лев.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КЛЯНЧИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЯНЧИТЬ
матиме такий вигляд: КЛЯНЧИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЯНЧИТЬ