Російсько-український словник (Українська академія наук)
КЛЮКА
костур (-ра), (ув. костуряка, ум. костурець (-рця), соб. костуряччя), карлючка, ковінька, клюка, (заострённая) ключка, ум. ключечка, (в очепе) ключ (-ча). [Спираючись на костур, тюпає бабуся (Васильч.). Позабирали сліпці костуряччя та й подалися (Яворн.)]. Сохнуло -кой - скандзюбило кого.
костур (-ра), (ув. костуряка, ум. костурець (-рця), соб. костуряччя), карлючка, ковінька, клюка, (заострённая) ключка, ум. ключечка, (в очепе) ключ (-ча). [Спираючись на костур, тюпає бабуся (Васильч.). Позабирали сліпці костуряччя та й подалися (Яворн.)]. Сохнуло -кой - скандзюбило кого.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КЛЮКА
матиме такий вигляд: Що таке КЛЮКА
матиме такий вигляд: КЛЮКА
матиме такий вигляд: Що таке КЛЮКА