КЛОКОТАТЬ
клекотати (-кочу, -кочеш) и клекотіти (-кочу, -тиш), булькотати, булькотіти, вирувати, (редко, диал.) калахкотіти, (о воде при течении, диал.) лолотіти. [Море клекотало (Рудан.). Самовар кипить, аж калахкотить (О. Пчілка). Вода шуміла й булькотіла (Н.-Лев.). Город вирує життям (Васильч.). Там так лолотить (вода), аж луна в уші б'є (Сл. Гр.)]. Клокочущий (как прил.) - клекотюч[щ]ий. [Бути тобі у смолі клекотючій (Мова)];
2) см. Клохтать.