Російсько-український словник (Українська академія наук)
КЛИНЫШЕК
клинець (-нця), клинчик, (для глухой заклинки) заплішка; срвн. Клин 1. Забитые в стену -ки перед мазкой - клинцьовання. [Глина по стінах давно облупилася, стирчало саме клинцьовання (Г. Барв.)]. Набивать -ками стену - см. Клинцовать.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛИНЫШЕК


матиме такий вигляд: Що таке КЛИНЫШЕК