Російсько-український словник (Українська академія наук)
КЛЕЙКИЙ
1) (содержащий клей) клейкий; (о почве) г[ґ]лейкий, г[ґ]леюватий; срвн. Вязкий. [Глеювата земля]. -кая глина - ґлей, ґлейок (-йку);
2) (липкий) клейкий, беркий, беручкий, липкий, липучий. [Берка фарба. Клейкий листочок. Липучий папір].
1) (содержащий клей) клейкий; (о почве) г[ґ]лейкий, г[ґ]леюватий; срвн. Вязкий. [Глеювата земля]. -кая глина - ґлей, ґлейок (-йку);
2) (липкий) клейкий, беркий, беручкий, липкий, липучий. [Берка фарба. Клейкий листочок. Липучий папір].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КЛЕЙКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЕЙКИЙ
матиме такий вигляд: КЛЕЙКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЕЙКИЙ