Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КЛЕВРЕТ
клеврет, прибічник, спільник (у нечистій справі); срвн. Приверженец, Сторонник, Прислужник. [Нахабний офіцер, отой самодержавний прибічник (Крим.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛЕВРЕТ


матиме такий вигляд: Що таке КЛЕВРЕТ