Російсько-український словник (Українська академія наук)
КЛЕВЕТАТЬ
на кого клепати (-плю, -плеш) на кого, обмовляти кого, обносити кого, набріхувати на кого, лихомовити, лихословити кого, клеветати (-вечу, -вечеш и (редко) -таю, -єш) на кого. [Не по правді мене обмовляєте (М. Вовч.). Ви клеплете на вершників держави (Куліш). Почали сестри набріхувати на меншу (Сторож.). Вона клевече (Мова). Хто клеветає, той душу згубить (Федьк.)].
на кого клепати (-плю, -плеш) на кого, обмовляти кого, обносити кого, набріхувати на кого, лихомовити, лихословити кого, клеветати (-вечу, -вечеш и (редко) -таю, -єш) на кого. [Не по правді мене обмовляєте (М. Вовч.). Ви клеплете на вершників держави (Куліш). Почали сестри набріхувати на меншу (Сторож.). Вона клевече (Мова). Хто клеветає, той душу згубить (Федьк.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КЛЕВЕТАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЕВЕТАТЬ
матиме такий вигляд: КЛЕВЕТАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КЛЕВЕТАТЬ