Російсько-український словник (Українська академія наук)
КЛАДКА
1) (действие) (-ка строений из камня, кирпича) мурування, мурівля. -ка камня, дров в сажени - складання, кладіжка (каміння, дров);
2) (способ) мурівля, мурування, муровання. [Обнесена високими старовинної мурівлі стінами (Явор.)]. -ка крестовая - мурівля перехресна. -ка насухо - мурівля насухо;
3) -ка яиц - несіння яєць;
4) -ка скота (кастрирование) - викладання, валашіння, холощіння.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛАДКА


матиме такий вигляд: Що таке КЛАДКА