Російсько-український словник (Українська академія наук)
КИШКА
1) анат. - кишка, мн. кишки (-шок), (двенадцатиперстная) дванадцятипала кишка, дванадцятка (Мед. Сл.), (тонкая) тонка кишка, (толстая) товста (груба) кишка, (слепая) сліпа кишка, (подвздошная) крута, клубова кишка (Мед. Сл.), (прямая) кутня кишка, кутнячка, кутниця, відходник (Мед. Сл.). [Хоч вовна, аби кишка повна (Приказка)]. -ки вообще - тельбухи, калюхи (-хів), скинбеї (-їв). -ка для набивания колбас - ковбасна кишка, ковбасянка;
2) (рукав при насосах, помпа) кишка. [З кишки пожежу заливають (Харківщ., Звин.)]. Лезть из -шок, работая - з шкури лізти. Надорвать -ки (работой, смехом) - кишки (животи) порвати;
3) -кою - ключем, низкою, пасмом; см. Гуськом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КИШКА


матиме такий вигляд: Що таке КИШКА