КИПЯТОК
окріп (р. окропу), кип'яч (-чу), кип'яток (-тку), кипень (-пню), вар (-ру). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.). Іван подав окріп до чаю (Коцюб.). Схопиться, наче хто на його кип'ячем линув (М. Вовч.). Попариш гладишечки (кувшины) отим варом (Борзенщ.). Відступись, а то так кип'ятком і лину (Хорольщ.)]. -ком обварить - спарити що, кого окропом (кипнем, варом). [Спарила руку окропом (Харківщ.). Кипнем її спарив (Основа)].