Російсько-український словник (Українська академія наук)
КИПУЧИЙ
кипучий; (о человеке) палкий. [Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Сонце тихо погасає, Дніпр кипучий червонить (Грінч.). Життя кипуче (Київ)]. -чее воображение - палка уява. -чий нрав - запальна вдача.
кипучий; (о человеке) палкий. [Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Сонце тихо погасає, Дніпр кипучий червонить (Грінч.). Життя кипуче (Київ)]. -чее воображение - палка уява. -чий нрав - запальна вдача.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КИПУЧИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КИПУЧИЙ
матиме такий вигляд: КИПУЧИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КИПУЧИЙ