КИПЕТЬ
(о жидкости) кипіти, парувати. -петь ключем - кипіти (битися, вбиватися) в ключ(і), кипнем (зибком) кипіти. [Уже окріп у ключ кипить (Г. Барв.). Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (Н.-Лев.). Казани кипіли у ключ (Рудч.). Окріп зибком кипить (Борзенщ.)]; (о воде водоворота, прибоя и т. п.) вирувати, шумувати, шпувати; (об извести: -петь при гашении) люсувати, кипіти. [На вапну налили води, то вона й люсує (Сл. Гр.)]. Вокруг -пела жизнь - навкруги вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. Он -пел гневом - гнів кипів у йому; він не тямився (кипів) з гніва, кипнем кипів з гніва. Работа -пит у нея в руках - робота горить у неї в руках.