Російсько-український словник (Українська академія наук)
КИВАТЬ
кивнуть чем (качать головою, подавать знак пальцем, головою, бровями) кивати, (с)кивнути чим на кого, (только головою) хитати, хитнути чим (головою). [Та й головою скивнула (Г. Барв.). Ти мабуть з ним приятель? - спитав писар, киваючи на мене (М. Вовч.). Постукала на його в шибку і кивнула пучкою, щоб прийшов до хати (Кон.). Товариші мовчки хитнули головами на знак згоди (Крим.)]. -нул на меня - кивнув на мене, (сокращ.) кив на мене. [Мати кив на мене: вийди, мов (Тесл.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КИВАТЬ