Російсько-український словник (Українська академія наук)
КИБИТКА
1) (крытая повозка, сани) будка, халабуда, будара, (еврейск. извозчичья) балагула. [Ой їдуть вози на перевози, а попереду будка (Метл.). Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купідон (Котл.)];
2) (гнутый верх повозки, саней) буда, будка, халабуда;
3) (жильё кочевников) кіш (р. коша), халабуда, буда, будка, (шатёр) намет (-ту), шатро (-ра).
1) (крытая повозка, сани) будка, халабуда, будара, (еврейск. извозчичья) балагула. [Ой їдуть вози на перевози, а попереду будка (Метл.). Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купідон (Котл.)];
2) (гнутый верх повозки, саней) буда, будка, халабуда;
3) (жильё кочевников) кіш (р. коша), халабуда, буда, будка, (шатёр) намет (-ту), шатро (-ра).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КИБИТКА
матиме такий вигляд: Що таке КИБИТКА
матиме такий вигляд: КИБИТКА
матиме такий вигляд: Що таке КИБИТКА