КВАРТИРА
1) см. Жилище;
2) (нанятое помещение) квартира, кватира, (зап.) помешкання (ср. р.), мешкання, (помещение) приміщення. [Що ж ви, панно, в кватирі живете, а грошей не платите вже другий місяць? (Грінч.). Вступив до своєї маленької кватири (Крим.). Перенісся на инше помешкання, наняв два покої кухнею (Франко). І наняли собі таке мешкання, щоб так як слід приятелів приймати (Куліш)]. -ра с пансионом - квартира з удержанням, з харчами (харчею), (одна комната) станція. [У тієї Пйотрової поставила Антося на станцію (Свидн.). Приїхали до Київа, стали на станції (Н.-Лев.)]. Общая -ра (общежитие) - житлогурток (-тка), житлогурт (-ту), гуртожит (-ту), гуртожиток (-тка). Снимать, снять -ру - наймати, на(й)няти, винаймати, винайняти квартиру (помешкання), закватирувати, замешкати, стати на квартиру де, у кого. [Закватирував у попа (Кон.)]. Расположиться на -ры (о войске) - постоєм стати, закватирувати де. Сдать -ру кому - наняти квартиру (помешкання, мешкання) кому, пустити (при(й)нят