Російсько-український словник (Українська академія наук)
КАРАУЛИТЬ
1) (охранять) вартувати, чатувати, калавурити кого, що, (стеречь) стерегти, берегти кого, що. [Полягали усі спати, а менший став вартувати (Пісня). Чатували козаченьки у зеленім гаю (АД)];
2) кого (подстерегать) - чатувати на кого (и реже кого), чигати на кого.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАРАУЛИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КАРАУЛИТЬ