Російсько-український словник (Українська академія наук)
КАРАТЬ
покарать кого карати, покарати, с[на]карати, укарати кого; срвн. Покарать. [О боже мій милий! за що-ж ти караєш її молоду? (Шевч.). Доля карає і вельможного і неможного (Номис). І скарав його син божий карою своєю (Руданськ.)]. -рать и миловать - карати і милувати кого, карати і життя дарувати кому. Караемый - караний.
покарать кого карати, покарати, с[на]карати, укарати кого; срвн. Покарать. [О боже мій милий! за що-ж ти караєш її молоду? (Шевч.). Доля карає і вельможного і неможного (Номис). І скарав його син божий карою своєю (Руданськ.)]. -рать и миловать - карати і милувати кого, карати і життя дарувати кому. Караемый - караний.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КАРАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КАРАТЬ
матиме такий вигляд: КАРАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КАРАТЬ