Російсько-український словник (Українська академія наук)
КАНИТЕЛЬ
1) золота або срібна (тонка) нитка (до гаптування), канетіля; (металлич. для обвивания струн кобзы) сухозлотиця (К. Ст.). Вышивать -телью - гаптувати канетілею (злотом, сріблом);
2) (перен.) тяганина, воловодіння. Тянуть -тель - (длить) тягти тяганину, воловодити, марудити; см. Канителить; (говорить пространно и медленно) розводитися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАНИТЕЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке КАНИТЕЛЬ