Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КАЛЕКА
каліка (общ. р.); ум. калічка, каліченька. [Була колись Гандзя каліка небога (Шевч.)]. -ка ползающий - полазюка. -кой стать, сделаться - скалічіти, закалічіти. [На обидві руки скалічіла (Київщ.). Закалічів він давненько вже (Черкащ.)]. Полукалека - калікуватий (-того).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАЛЕКА


матиме такий вигляд: Що таке КАЛЕКА