Російсько-український словник (Українська академія наук)
КАЛАЧИК
1) калачик. Свернуться -ком - скрутитися калачиком, (диал.) скукобитися (скрутитися) у ковтюшок. [Скукобивсь у маненький ковтюшок, підібгав під себе ніжки (Яворн.)];
2) -лачики, бот. Malva rotundifolia L. - калачики (-ків), проскурки (-рок), проскурень (-рня), (зап.) пацьорки (-ків).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАЛАЧИК


матиме такий вигляд: Що таке КАЛАЧИК