Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КАЛАНЧИСТ
1) каланчар (-ря), пожарник (пожежник), що вартує на каланчі (на дозорчій, на дозірній башті, вежі);
2) (истопник) грубник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАЛАНЧИСТ


матиме такий вигляд: Що таке КАЛАНЧИСТ