Російсько-український словник (Українська академія наук)
КАЗНИТЬСЯ
1) каратися, тратитися, бути караним, покараним и т. д.; см. Казнить 1 и 2;
2) (наказывать себя, мучиться) каратися. [От за що караюсь, от за що мене, сестрички, і в рай не пускають (Шевч.). Я каралась ввесь вік в чужій хаті (Шевч.)];
3) (искупать) покутувати за що чим. [Шукання чогось кращого, за яке доводиться потім покутувати роками тюрми та заслання (Єфр.)].
1) каратися, тратитися, бути караним, покараним и т. д.; см. Казнить 1 и 2;
2) (наказывать себя, мучиться) каратися. [От за що караюсь, от за що мене, сестрички, і в рай не пускають (Шевч.). Я каралась ввесь вік в чужій хаті (Шевч.)];
3) (искупать) покутувати за що чим. [Шукання чогось кращого, за яке доводиться потім покутувати роками тюрми та заслання (Єфр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КАЗНИТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке КАЗНИТЬСЯ
матиме такий вигляд: КАЗНИТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке КАЗНИТЬСЯ