Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИЩЕЙКА
1) (об охотн. собаке) дойда, гонча (-чої). [Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає (Котл.)];
2) (о сыскной собаке) собака-слідовик, собака-слідець (-дця), собака- слідник, стежій (-ія);
3) (о человеке: проныре) нишпорка. [Годі нишпоркою ходити на довідки до нас (Гр. Сл.)].
1) (об охотн. собаке) дойда, гонча (-чої). [Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає (Котл.)];
2) (о сыскной собаке) собака-слідовик, собака-слідець (-дця), собака- слідник, стежій (-ія);
3) (о человеке: проныре) нишпорка. [Годі нишпоркою ходити на довідки до нас (Гр. Сл.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИЩЕЙКА
матиме такий вигляд: Що таке ИЩЕЙКА
матиме такий вигляд: ИЩЕЙКА
матиме такий вигляд: Що таке ИЩЕЙКА