ИСЦЕЛЯТЬ
исцелить
1) что (сделать целым) - зціляти, зцілити, (о мн.) позціляти що. [Ти розбила, а я зцілю (Сл. Гр.)];
2) кого, что (излечивать) - зціляти и цілити, зцілити кого від чого, що, вигоювати, вигоїти, кого, що, (о мн.) позціляти, повигоювати кого, що, у[о]здоровляти, у[о]здоровити кого, (раны, муки ещё) згоювати, згоїти (рани, муки); см. Излечивать, Вылечивать. [Мали силу зціляти недуги (Єв.). Благав його, щоб оздоровив сина його (Єв.). Всі муки згою (Самійл.)]. -лить от недугов кого - зцілити від недуг кого. Исцеляющий, прич. - що зціляє, вигоює; как прил. цілющий, зцілющий; см. Исцелительный. Исцелённый - зцілений, вигоєний, у[о]здоровлений.