Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИСТОПНИК
-ница грубник, грубниця, пригрубник, -ниця, топільник, -ниця, (пров.) пічкур (- ра), пічкурка; ум. грубничок, топільничок (-чка), топільничка. [Служили по лазнях грубниками (Куліш). Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами (Квітка). Я-б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку (Харківщ.)]. Быть -ком - бути за грубника; см. Истопничать.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИСТОПНИК


матиме такий вигляд: Що таке ИСТОПНИК