ИСТИННО
1) (торжеств.) істинно (істино), обычно: правдиво, справедливо; (действительно) справді, дійсно. [І вони прийняли і зрозуміли істинно, що я зійшов од тебе (Єв.). Істино так воно й було, як оце я вам кажу (Новом. п.). Правдиво народня (Єфр.). «Так тихо, так ясно», думає собі Гордій, «справедливо, що святий вечір» (Васильч.)];
2) (ей ей-ей) так, справді(-бо), далебі, (пров.) їй-право; см. Ей.