ИСТИНА
1) істина, правда. [Слово істини (Шевч.). Грецькі філософи бажали і жадали істини (Крим.). Перегляд цей (націон. питання) довів ще зайвий раз знану вже правду: для добра людськости треба вільних і самосвідомих національностей (Грінч.)]. Святая -на - свята істина. Доподлинная -на - нестеменна істина (правда). Совершенная, чистая -на - щира істина (правда). Избитая -на (трюизм) - оклепана правда, загальник (-ка). Путь -ны - путь істини, правди. Наставлять на путь -ны - на все добре навчати, до пуття приводити кого, на путь (шлях) істини, правди навертати кого. -на освободит вас (слав. свободит вы) - істина визволить вас (Єв.). Познавать -ну - пізнавати, спізнавати істину. Распознавать -ну от лжи - розпізнавати правду від брехні. Говоря по -не - правду кажучи, поправді кажучи; срвн. Правда. По -не этим стоит гордиться - направду (по правді, справді) цим варт пишатися;
2) (истинное положение) істина. Математическая -на - математична істина.