ИСТАПТЫВАТЬ
истоптать
1) (копытами, ногами) стоптувати, стоптати, то[у]пцювати, сто[у]пцювати, ґрасувати, зґрасувати (землю, траву), (истолачивать) столочувати, столочити (траву, пашню), (сбивать топча) збивати, збити, (бегая) згарцювати, (измять топча) місити, змісити, (о мн.) постоптувати, постолочувати, потоптати, потолочити що; срвн. Вытаптывать. [Мою червону китайку під ноги стоптав (Пісня). І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? (Основа). Ой у полі жито копитами збито (Пісня). Гнат кинув Олександру на землю, змісив її ногами (Коцюб.). Коні баштан згарцювали (Мнж.)];
2) (загрязнять ногами пол) ступувати, ступати, потупати, ґрасувати, зґрасувати (поміст), (о мн.) поґрасувати, послідити, (реже) друбцювати, здрубцювати, угоцати; срвн. Исследить. [Потупали землю в хаті (Житом. п.). Зґрасували всеньку підлогу (Липовеч.). Бач, як угоцали долівку (Кролев. п.)];
3) (обувь) стоптувати, стоптати, сто[у]пцювати, (исшаркать) човгати, зчовгати, (о мн.) постоптувати (чоботи). [Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав (Номис). Зчовгав уже батькові чоботи, у школу ходячи (Берд. п.)]. Истоптанный -
1) стоптаний, зґрасований, столочений;
2) ступаний, зґрасований;
3) стоптаний, зчовганий, (о мн.) постоптувані (напр. чоботи). -ная обувь - см. Истопок. -ться -
1) стоптуватися, столочуватися, бути стоптаним, столоченим, зґрасованим;
2) (об обуви) стоптуватися, стоптатися, сто[у]пцюватися, зчовгатися.