Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З [И] Й К Л М Н О П
ИСПЫТУЮЩИЙ
1) сущ. - см. Испытатель;
2) прил. допитливий. [Прокіп зиркнув на неї допитливим оком (Коцюб.)]. -ще - допитливо. [Допитливо подивилася на Лаговського (Крим.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ИСПЫТУЮЩИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ИСПЫТУЮЩИЙ