ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ
1) (к исполнен. относ.) виконавчий. [Уряди всіх партій укупі складають спільний виконавчий уряд (орган) (Грінч.)]. -ная власть - виконавча влада. -ный комитет - виконавчий комітет. -ный лист, юрид. - виконавчий лист;
2) (о человеке: исправный) справний. [Жінка моя жвава, справна (Г. Барв.). Робітник з його справний (М. Грінч.)]. Он очень -телен в своих обязанностях, по службе - він дуже справний що-до своїх обов'язків, на посаді; він ретельно виконує свої обов'язки, свою службову роботу.