Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИСПОЛА
Исполу, нрч. на(в)спіл, з половини, сполу. [Своєї землі мало, - беремо в пана наспіл (Сл. Гр.). Засадили город наспіл з невісткою (Поділля)].
Исполу, нрч. на(в)спіл, з половини, сполу. [Своєї землі мало, - беремо в пана наспіл (Сл. Гр.). Засадили город наспіл з невісткою (Поділля)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИСПОЛА
матиме такий вигляд: Що таке ИСПОЛА
матиме такий вигляд: ИСПОЛА
матиме такий вигляд: Що таке ИСПОЛА