Російсько-український словник (Українська академія наук)
ИСПОВЕДНИК
1) (сторонник) визнавець (-вця), сповідник, поборник чого. [Араби - визнавці ісляму (Калит.). Визнавець цих самих ідеалів (Крим.)];
2) (исповедывающийся) сповідальник, сповідник.
1) (сторонник) визнавець (-вця), сповідник, поборник чого. [Араби - визнавці ісляму (Калит.). Визнавець цих самих ідеалів (Крим.)];
2) (исповедывающийся) сповідальник, сповідник.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ИСПОВЕДНИК
матиме такий вигляд: Що таке ИСПОВЕДНИК
матиме такий вигляд: ИСПОВЕДНИК
матиме такий вигляд: Що таке ИСПОВЕДНИК